Jump to content
Студентський Форум

первропсих

студент +
  • Content Count

    43
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

0 Нормальний

About первропсих

  • Rank
    студент

Освіта

  • ВУЗ:
    ПНУ ім.Стефаника

Контакти

  • Сайт
    http://

Інформація

  • City
    Івано-Франківськ
  1. краще прислухатись більше до себе... так здоровіше буде
  2. "Ти потрібна", ти мусиш.... а шо ти зараз хочеш?... шо ти сама від цих стосунків хочеш, і що ТОБІ потрібно? комусь може бути дуже вигідно дьоргати за ниточки совісті...
  3. Андрій. Аспірант ПНУ ім. В.Стефаника кафедра вікової і педагогічної психології. Студент МГІ. Практичний психолог, працюю в школі. Цікавлюся психологією, психотерапією, консультуванням, соціонікою, проблемами соціалізації, компетентності, культури. Люблю музику, спів, книги і спілкування.
  4. як на мене, то нік, видумане імя дещо може розказати про людину. Згадую лекцію про субособистості... простіше сказати, що це нова масочка, яку людина надіває коли приходить в нове коло людей, придумує собі псевдо... хотів наголосити на тому, що це псевдо її захищає психологічно... наприклад Василько назвав себе на форумі чи в чаті @[email protected], а хтось обізвав його негарним словом... і написав різну гидоту... насправді не його, а на адресу сего - @[email protected], нік так не привязується до психіки людини як реальне імя людини, тому "удар" по ніку не сприймається зазвичай болісно.
  5. плачте люди, то нормально, і солі виводяться і на душі легше стає... тоже раніше слухав ті забобони, шо хлопцям плакати не мож, бо то ніби прояв слабкості... чесно скажу то є повна фігня, ой, даруйте за не науковість, то є стереотип, котрий давно пора ламати... Якшо нехочеш плакати, то теж нормально, але коли хочеш і стримуєш себе - не здорово... напруження тільки перейде в інше місце і ранить його, тому давай навзрид так шоб сусіди почули. Як плакать, то із задоволенням. Якось дивився "Місто ангелів". Налив сліз від душі. Мені і не було погано, а стало ше краще. Правда, коли людина постійно плаче, тривалий час, кілька днів, то теж йде перебор... тре очі витирати і починати гордо дивитися в обличчя світу. Такшо не плачте, а як будете плакати робіть це від душі. :)
  6. релігійність і віра в щось чи когось, для мене трохи різні речі. вірити - дуже важлива і вважаю що потрібна річ, без неї важко жити... Можна вірити в Бога, Богів, Інопланетян, у Всесвітній розум, абсолюнтий дух, Справедливість, в Себе кінець кінців... і т.д. тут важливо вірити, бо по вірі і дається, бо віра "гори пересуває", це потужна внутрішня сила... так само як і любов... Для слабкої (скажем фізично, бо можем захворіти якоюсь хворобою невиліковною, не можем знести стреси), обмеженої (скажімо розумом, бо пізнати і зрозуміти складний світ неможливо, до сих пір є речі які пояснити не може наука), інколи розгубленої, самотньої, смертної людини важливо знати, що існує хтось, хто завжди з нею і в горі і біді, що дбає за неї і може помогти в самій важкій і безвихідній(на її думку) ситуації... це остання соломинка, це могутній творець всесвіту і її самої... Ця віра, віра в таке божество чи дух, чи "всесвітній закон" багато дає, піднімає з колін (адже ісування безглузде, бо воно кінечне, причом сам незнаеш коли вмреш), помагає долати страхи.... виконує психотерапевтичну, а від так і оздоровчу функцію. Якщо людина стане безсмертною, могутньою(хочаб за рахунок техніки) і зможе все пояснити чи зрозуміти... тоді все зміниться... думаю, вона сама стане собі богом їй більше не треба буде ніякої "релігійності"... так само думаю, що цього не відбудеться. Християнське віровчення дуже потужна і гуманістична релігія, релігія любові... це круто, хороша ідеологія, якшо брати саму ідею... бо то шо довкола неї приросло і виросло мені теж не все подобається. (Буддизм, доречі мені теж подобається). Сказав якось Христос ".... але моє ярмо солодке...". Так, це певні рамки, щоб люди не нашкодили самі собі, це рамки, які на той час Христос не міг розширити чи навіть зняти, бо ніхто би не зрозумів, не було ше того рівня свідомості у людей, тепер ми їх роширюєм певним чином (церква теж розуміє, що люди вже багато чого розуміють і розвиває вчення Христа, але це інша розмова...) Я потребую такої підтримки зараз (віри шо Бог є і мені помагає), на сьогоднішній день, на даному етапі свого існування... а той, кому її не треба тоже молодець, ніяким чином його не осуджую, мені навіть цікаво буде з ним... На рахунок того, що коли я був дитиною, я був дуже релігійним чи то навіть забобонним... ці рамки наклало на дурненьку дитинку близьке оточення, теж шоб воно не шкодило ні собі ні іншим, щоб конролювати її, бо інакше не мож... дитина не готова ще свідомо робити вибір... та й так їй легше буде взаємодіяти з іншими, "вихованими" дітками ("а мама казала, шо какати треба в горшок, а не в штани" . Цей етап в житті важливий, як і важливий подальший розвиток свідомості, перехід на вищі рівні... Таке моє, людське, обмежене, субєктивне бачення.
  7. cindarella, думаю ти можеш поділитись своєю ситуацією, описати її... KOLOBOK, радий за тебе... що ти сам собі раду даєш...
  8. годен з тим, що вибір буде кожен сам робити, аби було з чого... і щоб ситуацію можна було би побачити очима спостерігача... думаю це має значення
  9. Інколи в житті виникають труднощі і людина у складній ситуації небачить виходу, а якщо і бачить, то не завди має кілька варіантів для вибору... Можливо тут, відгукнувшись на вашу ситуацію, хтось поділиться досвідом, порадить чи запропонує вихід... а варіантів зазвичай багато... Пропоную писати тут свої складні життєві ситуації, які в народі називають проблемами... а всі разом, хто бажає, або поділиться своїм досвідом або покаже своє баченні ситуації...
  10. вважаю, що варто усвідомлювати такі особливості партнера, а не сліпо йти під вінець! ладно... не буду повторювати одне і теж ... кожен щось собі взяв чи не взяв... про "перехідні стани..." взагалі вже говорти не хочеться... :) на рахунок цих слів - чоловік вибирає жінку, а жінка приймає чоловіка (і його світогляд), а не навпаки. особисто не згідний з кожним другим словом... в мене бачення інше... рівність повинна бути 1. "чоловік вибирає" - вибір роблять обоє, ми рівні... от деякі культурні стереотипи заважають інколи діяти ефективно. я не погоджуюсь із однозначною активністю чоловіка у виборі, він вибирає не річ а таку саму людину, рівного собі... і буде класно якщо вибір буде взаємним... Проте вибирати перша може і дівчина так само як і хлопець... чого це вона має ждати поки її оберуть, та щей підчинять чужому світогляду... патріархат закінчився... зараз 21 століття, зараз рівність і демократія, вона вливається вже і в культуру, побут і традиції. Тому я за рівні права чоловіків і жінок зокрема в цьому питанні. Будуть чи не будуть вони цим правом користатися... то їм і вирішувати. 2. "жінка приймає чоловіка"... скоріше, робить свій вибір... хоче приймає, хоче неприймає... так як і чоловік... на щось погоджується на щось ні... приймає мій світогляд?... ніколи... у неї він свій, інакше вона перетвориться в моє відгалуження, а не окрему особистість... у неї свої принципи, норми, ... це звучить ніби я закохався в мусульманку і кажу їй охреститися... а чому би самому не піти в іслам? демократія передбачає співробітництво на рівних правах і компроміси - в чомусь я поступаюся, а в чомусь вона... я так вважаю. 3. "а не навпаки" - чому? культурний стереотип? не вигідно? вона не має такого права?
  11. KOLOBOK, хочу щоб ти мене правильно зрозумів... цінності обєднують, дозволяють дивитися на світ схожим чином... вони є міцною основою того ж самого шлюбу... не за одні очі одружуєшся... ти виявляєшь багато і спільного... цінності є різні, і в кожного на різному рівні... от тим шо вона буде неуважна і незграбна я не буду перейматися, бо цінності уважності і пластичності у мене далеко не на 1 місці, а якшо вона буде сповідувати іслам, чи від неї буде постійно тхнути спирним і куривом - я це не прийму... як би вона мені не подобалась... це суперечить моїм цінностям, якими я не поступлюсь ніяк. Мені наразі байдужий колір її очей, віра в майбутнє нашої країни... це не стане ніколи між нами... але, допустим, властивий їй всюдисущий і безкінечний песимізм - таке мені буде важко витримувати... Не люблять за те шо ти хритиянин, а за те, що ти віриш в те саме, ціниш те шо партнер цінить... так само якшо я гуманіст а вона расист - думаю тут ми посваримось... бо це питання цінностей і суть важливе для мене.
  12. KOLOBOK, ці полюси навіть не є протилежні...вони несумісні... і ця несумісніть скажеться з часом, коли почуття почнуть притухати під впливом побуту і суєти... просто порозумітися таким людям буде важко, або практично неможливо, хіба що дозволю собі припустити, що один буде явно домінувати і качати свої права, а другий буде сі тішити цим і на все погоджуватися... та і це набридає... любов мені бачиться тільки між рівними людьми, різними, допустим і протилежними за певними ознаками, але рівними(у спілкуванні, відносинах...) зовсім не дарма Наталка Полтавка сказала Возному:"Водися віл з волом, а кінь з конем". Не вірю в тривалі стосунки із задоволеням кожної із сторін, які тримаються тільки на одному почутті, це не міцне подружжя... хоча завжди є винятки... але повинно бути спільне ще шось, дуже важливе, окрім почуттів, це цінності, якщо вони розходяться - довго парі не прожити в єдності і в щасті... а із однією із таких глобальних цінностей, на мою думку, виступає віра в Бога, вона може обєднати навіть несумісне ... тому якшо характери, темпераменти, ріст та інші зовнішні дані можуть геть відрізнятися, то вважаю, цінності мають бути спільні... та на цю тему можна довго балакати... аби з того була хоч комусь користь...
  13. в кожного правила є винятки... проте треба вникати в конкретну ситуацію... немаю поняття, шо ти хотів сказати коли говорив про різні полюси... як шо маєш бажання, уточни і це: саме які жили щасливо? по чому судиш про їх щастя?
  14. добре... пропоную піти порубати дрова... чи розбити пару тарілок(замість чиїхось фізіономій), пробігтися по сходах... але коли такі та інші засоби недоступні(сидиш на нараді) залишається купу варіантів - мислення(напр. згадати щось приємне і перенестись туди, чи уявити шефа в жіночій нижній білизні...), мовлення(культурно відстояти себе), дихання(перейти до глибшого) або діяльність(рвати папір, малювати злість на папері, виписати агресію на папір... вибирай шо краще получається.... і ше купа віріантів і технік... Коли попадаю молотком по пальцю, то в голову і зразу ж на язик приходять самі популярні мати в 4 поверхи... в мене як вітром здуває агресію після такого самовираження вголос...і чи голосніше тим швидше... друга ситуація - стали на ногу(послали, штовхнули і т.д.) можна сказати - куди преш скотина, що може спровокувати конфлікт, а культурно може звучати і так - -шановний(на) ви мені стали на ногу і мені від цього страшенно боляче, що хочеться відповісти вам взаємністю... :) - мені так боляче, шо хочеться вам стати на ногу - обережніше, а то вдруге я не буду такий терплячий - раджу вам більше так не робити (і зробити грозний вигляд обличчя) Думаю, що як мінімум розуміння в вашу сторону забезпечене, "если человек вменяемый" :)
  15. хочу зауважити, що мав наувазі дві складові вибору партнера - раціональна і ірраціональна, розумова і чуттєва. Якшо ти зараз любиш і незважаєш на будь-які обставини... тоді любов може пройти і почнеться та мука про яку ти писав, особливо коли вас вже звязує шлюб, традиція і діти... Наприклад, якщо ти зі столиці, з ВО, високоінтелігентної сімї, займаєш високе суспільне становище і твої батьки затяті комуністи, то навряд чи складеться життя з партнером з сільської глубинки, з освітою в 9 класів, батьки якого/якої затяті націоналісти з родини "бандерівців", що працює в магазині... Спеціально утрірую для наглядності... Рекомендую враховувати інші фактори окрім голих почуттів. Для того і є розум, який, нажаль, все прорахувати не може...
×
×
  • Create New...