Jump to content
Студентський Форум

Наталка

студент +
  • Content Count

    13
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

0 Нормальний

About Наталка

  • Rank
    студент

Освіта

  • ВУЗ:
    НТУ"ХПІ"

Контакти

  • Сайт
    http://

Інформація

  • City
    Харків
  1. прошу на http://kharkiv.plast.org.ua/
  2. http://konus.in.ua/forums/showthread.php?p=471#post471 - продовження моїх мандрів
  3. Увага! В Харкові створюється осередок Пласту. Бажаючі вступити або дізнатися більше про Пласт можуть пройти Вишкіл Попередньої Пластової Підготовки, який буде проводитись в Харкові. Звертайтесь: ICQ - 247789171
  4. Кинь у приват контакти дівчини. дякую
  5. Увага всім пластунам, які зараз живуть у Харкові! Давайте разом організовувати осередок пласту в Харкові. Стукайте сюди - ICQ 247789171
  6. Класне місто!!! Мені дуже сподобалось. Ось поживу у Львові (як переїду), потім у Чернівці можна буде переїхати
  7. взагалі-то, я сама цього ніколи не розуміла. я чудово вчилась, і мені це подобалось, але інколи, особливо після різних походів та подорожей, у мене з"являлось відчуття, що це зовсім не та справа, якою я хочу займатись, що потрібно шось геть інше. тепер я точно вирішила, що це все мені не потрібне.
  8. я мала на увазі, що моя спеціальність таки є у політехніці - інтелектуальні системи прийняття рішень, закінчила вже 3-й курс. насправді мене вже зовсім не цікавить ця сфера, але нажаль на зовсім іншу спеціальність перевестись на бюджет не можна. отож хочу вже закінчити, а там побачимо
  9. Люди, агов! збираюсь ось переїхати до Львова і перевестись до Політехніки, бо сама зараз навчаюсь в політехнічному (харківському) та спеціальність моя є лише там. може хтось вже переводився з одного ВНЗ до іншого, поділіться досвідом. знаю, що треба заяву написати спочатку своєму ректорові, потім ректору іншого універу і т.д.
  10. о-о-о, від цієї мандрівки залишилась купа вражень, переважно приємних. Лище Франківськ залишив неприємні спогади. Ну то щоб було, з чим порівнювати. Я ще з десятого класу мріяла поїхати у Львів, який завжди вважала культурним центром України, центром всього українського. Сиділа собі сиділа і подумала: а чому б і не поїхати, чого ще чекати? не було знайомих у Львові, потім збиралась з дівчиною з Дніпропетровська до її родичів у Львові, але нічого так і не вишло. І сказала собі, що поїду сама. До цього часу у мене з"явився телефон одного хлопця зі Львова (зі змагань). Я запитала, чи можна буде у нього переночувати, і він одразу погодився. Я і поїхала. Раніше я думала, що не зможу нормально розмовляти українською, що буде жахливий акцент і що мене взагалі не будуть сприймати. Але подорожі предувал невиликий досвід спілкування з україномовним населенням. І всі казали, що я непогано розмовляю. Отже питання мови вже не стояло так гостро. Але я продовжувала думати, що там все буде для мене чужим. Коли приїхала у Львів - одразу відчула, що це місто мені зовсім рідне. О-о-о, як приємно було чути на вулицях українську, приємно, коли тебе називають пані, слухати у маршрутці до Карпат українські пісні, не бачити у центрі міста McDonald"сів, шаорми і великої кількості арабів. Це був рай. Тепер я хочу переїхати у Львів. Звісно Карпати просто причарували мене. Інші міста були теж чудові, Франківськ лише зовсім не сподобався. Можу пояснити чому, якщо комусь цікаво. З"явились нові знайомі. Зараз знову збираюсь їхати на Захід
  11. Тільки ось повернулась з першої справжньої мандрівки за маршрутом дім-Львів-Карпати-Львів-Івано-Франківськ-Чернівці-Тернопіль-дім. Можливо ви мене і бачили. Це я корінна Харків"янка, яка розмовляла українською, і яку за це всі хвалили; це я бігала Львовом з картою і карематом, відпочивала на травичці, довго вибирала вишиванку і їла огірки з помідорами в центрі міста; це я сама поперлася в Карпати, пройшла 3,5 км, а повз мене їхали машини, з яких люди з подивом дивились на мене, але дійшовши до місця призначення, знайшлись добрі люди, які привели до свого табору, поставили мені намет, годували і все таке. Це я потім забрела у Карпатське село і знову знайшла там добрих людей, до яких тепер знову збираюсь у гості. Це я потім повернулась у Львів і бігала містом з величезним рюкзаком, а потім відпочивала у Стрийському парку. Це я приперлась у Івано-Франківськ близько 5-ої ранку і знову бігала з величезним рюкзаком, бо камера схову працювала лише з 8-ої, але о 8 так і не відкрилась, а люди розглядали мій каремат, наче ніколи не бачили. Це я припхалася до Чернівців о 03-50 і сиділа у камері схову з доброю людиною, яка пригостила кавою, а потім знову побігла дивитись нове місто за стандартною програмою. Це я опинилась у Тернополі о 23-30, питалась в крамниці про тернопільське пиво і намагалась спати в залі очікування, а зранку знову відправилась дивитись місто. І всюди люди дивувались моїй мові і навіть захоплювались тим, що я сама подорожую. Так і пройшли майже 10 днів моєї мандрівки Західною Україною, яка раніше здавалась такою далекою і чужою...
  12. Харківський Політех також з вами :)
  13. а я два роки тому проколола брову. як тільки проколола, почала помічати навколо багато людей з проколотою бровою. це дуже дратувало мене. через рік я зняла свого гвоздика. стало легше - перестали дратувати люди з пірсінгом
×
×
  • Create New...