а таки, шанована мною громадо, пора і своїх пять копійок вставити. Якщо в же мова пішла за те, яке місто в Україні найкраще, і порівнюють чомусь винятково Київ і Львів, то мушу зауважити, що троха мешкав і в одному, і в іншому місті.
Обидва міста мають свою душу, свій дух - мо", так і правильніше.
Київ... Жваве, енергічне місто, де акумулюється вся життєва сила країни. Можна його охарактеризувати одним словом: столичний мегаполіс, якому притаманні всі відповідні риси: жорстокість, егоїзм, байдужість мешканців. Водночас у Києві струменить молодеча енергія, саме звідси починається багато кульутринх потоків, які потім колами розійдуться по регіонах. Я люблю поблукати вКиєві у травні, коли цвітуть каштани, особливо на Володимирській гірці, я не можу не відчути якуоїсь, не можу підібрати слова, чистої (чи шо?) енергії, гуляючи лаврою.
Але меніне подобається цей хаотичний рух (як і кожному провініціалу), мені не подобається байдужість, мені не подобається погорда до приїжджих, меніне подобається задрипані, засмічені вулиці і загиджений Дніпро. Мені багато що там не подобається
Львів... Замріяне місто камяних садів,де кожен будинок - витвір мистецтва, український пємонт. Але то минуле, зараз від цього у кращому випадку лишилися тільки сліди. До такого жахливого стану довести будинки ще треба вміти, на вулицях - майже жодного сміфтника, місто заполонили не скажу провінціали - "селюки" у гіршому значенні слова, які абсолютно не дотримуються принципу "де живу - не зас....аю"
Легкий бриз легенди, романтики потонув у тому вирі бруду і смороду, які заполонили Львів. Щодо українськості Львова, то вона певно теж перебільшена. Так, на слух, то на мікрорайонах (Сихів, Левандівка) відсотків 30-40 - це російська мова.
Багато шо ше можна казати з цього приводу, але ці міста до № 1 в Україні не дотягують
