All Activity
This stream auto-updates
- Today
-
Уряд презентував додаток для смартфонів "Дія.Бізнес", призначений для підприємців. Як він працює? Які функції пропонуються? Чи справді додаток буде корисний бізнесменам? [ Економічна правда ] -
Забудовники, комунальники, водії, фермери. Одні з них заробляють на теплій зимі, інші — втрачають кошти. ЕП дізналася, кому добре через відсутність морозів і снігу, а хто страждає. [ Економічна правда ]
- Yesterday
-
Джон Вік-3: Парабелум (John Wick: Chapter 3 – Parabellum / Джон Уик 3). Бойовик / трилер. США, 2019. Режисер Чад Стахелскі. У ролях: Кіану Рівз, Іан Макшейн, Гелі Беррі, Лоренс Фішберн, Марк Дакаскос, Азія Кейт Діллон, Анжеліка Х’юстон, Ленс Реддік. Порушивши правила таємного світу професійних вбивць, холоднокровний кілер Джон Вік (Рівз) стає ізгоєм і мішенню для десятків дуже добре озброєних чоловіків та жінок. Йому доводиться звертатись по допомогу до останніх союзників, щоб врятувати своє життя… На стадії третього “Джона Віка” усі люди, які хоч в якійсь мірі цікавляться кіно, точно знають, чого саме чекати від цієї серії картин: дуже багато екшну багатьох його різновидів, бадьорого, кривавого і блискуче поставленого, а також небагатослівного (здається, з кожною новою серією він розмовляє все менше, хоч у це і нелегко повірити) Рівза з незмінно сумним і стомленим обличчям, ще кількох відомих акторів у точно не видатних, але добре підходящих для них ролях і… фактично, більше нічого. Та й у чому може бути проблема, адже вище переліченого цілком вистачає для того, щоб з інтересом провести дві години в абстрактному, майже паралельному до звичайного світі кілерів, де єдине, що може заважати їм спокійно виконувати свою брудну справу, – це більша вправність зі зброєю когось із колег і порушення встановлених їх начальством правил. І якщо перемогти Віка не може ніхто, то з другою проблемою йому доводиться мати серйозну справу: не тільки майже кожен, у кого є зброя, хоче заробити на відкритому контракті на самотнього кілера, а й загадкове вбивче начальство відправляє своїх емісарів, щоб владнати справи, покаравши усіх винних і порушника у першу чергу. Емісар у крижано холодному (тобто якраз потрібному для цього образу) виконанні Азії Кейт Діллон не терпить необрізаних кінців, не приймає “ні” у якості відповіді і, рублячи ліс, без сумнівів залишає позаду у себе дуже багато трісок. З кожним новим “Віком” показаний у цих стрічках специфічний всесвіт розширювався і поглиблювався одночасно, стаючи все менш реалістичним і все більш цікавим. Якщо у першому фільмі це був майже повністю чоловічий світ, то тепер жінки у ньому грають сюжетно важливу роль: це не лише вищезгаданий емісар, а й давня знайома і колега Джона у виконанні Беррі, у якої з ним особлива історія і яка може бути як його ворогом, так і союзником. Вона у жодному разі не виконує функцію “дамочки у небезпеці” чи “дівчини головного героя”, зовсім навпаки: в їх спільних з Рівзом бойових сценах Беррі практично залишає партнера позаду, використовуючи в якості зброї усе, що потрапляє до рук, власне тіло і – найголовніше – добре тренованих бійцівських псів. Інший новий для кіносеріалу персонаж – кілер, зіграний екшн-ветераном Дакаскосом, який анітрохи не втратив колишню форму: їх з Рівзом спільні епізоди, особливо бойові, самі по собі варті ціни квитка в кінотеатр. Знову ж таки необхідно підкреслити, що ніхто у картині видатного акторства не демонструє, проте Макшейн, Фішберн та Реддік грають своїх персонажів так, що в цих ролях важко уявити когось іншого. Справжнім мистецтвом в усіх цих фільмах була і залишається робота каскадерів, постановників трюків та хореографів сцен двобоїв, і це мистецтво з кожною новою частиною все більш удосконалюється, виходячи на рівень майже самодостатнього видовища, що фактично не потребує хорошого сюжету. Тому сюжет в третій серії простенький і зводиться до кількох слів: погоня, втеча, ще раз перше і друге, прощення, завдання, бунт і зрада. І цього цілком вистачає, бо висококласний екшн робить усе інше, тобто всю справу повністю. Може, звичайно, цього не буде достатньо для абсолютно усіх глядачів, але можна сказати напевно, що прихильники такого різновиду стрічок отримають усе, на що розраховують, в тому числі море задоволення, і з нетерпінням чекатимуть на четвертий фільм, який, як вже відомо, буде створений. [ Джерело ]
-
"Економічна правда" пропонує зупинитися і подумати про те, як можна скоротити необов'язкові видатки. (рос) [ Економічна правда ]
-
Наприкінці 2019 року падіння промислового виробництва набуло катастрофічних темпів. Як таке могло статися? Які галузі обвалилися найбільше? Що робитиме уряд для порятунку сектору? [ Економічна правда ]
- Last week
-
Уже третій тиждень депутати розглядають законопроєкт про ринок землі і прогнозують, ще цей процес триватиме до квітня. Чи є ймовірність, що багатостраждальний законопроєкт з 4000 правками буде ухвалений раніше? [ Економічна правда ]
-
Поширення процесів глобалізації штовхають бізнес до масштабування та пошуку нових ринків збуту, виходу за межі України та розширення експортно-імпортних операцій. [ Економічна правда ]
-
[url=https://service-putzfrau.de/ru/]Клининговые услуги в Германии[/url]. Мы всегда рады оказать Вам качественные услуги и отличный сервис!
-
Чим загрожують радикальні реформи в будівництві? Що буде замість ДАБІ? Як влада вирішить проблему довгобудів? Чому скасований переїзд офісу президента? На ці та інші питання відповів народний депутат Іван Юнаков — людина, якій Зеленський довірив реформування будівельного бізнесу. (рос) [ Економічна правда ]
- Earlier
-
Що країна може дати світові крім чорноземів, "Мрії" і колишньої слави "Південмашу"? Які тренди і технології будуть визначати життя людей у найближчі 20 років? Яке місце у світовій економіці посяде Україна? (рос) [ Економічна правда ]
-
Минулого року державний бюджет провалений і за доходами, і за видатками. Перший місяць 2020 року також не радує — "мінус" 14 мільярдів. Що відбувається? [ Економічна правда ]
-
Заручившись підтримкою провідних державних компаній, група "Приват" намагається змусити уряд обмежити імпорт російських нафтопродуктів. Чи вдасться це зробити, і які цілі насправді переслідують у Ігоря Коломойського? [ Економічна правда ]
-
За законом банки повинні розкривати реальні умови кредитування. Утім, більшість фінансових установ декларують занижені або навіть нульові відсоткові ставки, а гроші дають під значно вищі відсотки. Як уникнути переплат? [ Економічна правда ]
-
Намагаючись врятувати країну від дефолту у кризовому 2015 році, тодішня влада випустила цінні папери, виплати за якими залежать від темпів зростання економіки. Що це означає і як може вплинути на державні фінанси? [ Економічна правда ]
-
Податки змінюють поведінку економічних агентів і часто викривлюють ринки, тому типова податкова система — це комбінація різних податків. [ Економічна правда ]
-
Одного разу в… Голлівуді (Once Upon A Time In Hollywood / Однажды в… Голливуде). Драма / комедія. США, 2019. Режисер Квентін Тарантіно. У ролях: Леонардо Ді Капріо, Бред Пітт, Марго Роббі, Брюс Дерн, Демієн Льюїс, Люк Перрі, Дакота Фаннінг, Аль Пачіно, Майк Мо. У 1969 р. в Лос-Анджелесі актор Рік Далтон (Ді Капріо) після одного вдалого серіалу намагається пробитися в кінобізнес. Тим самим займається його дублер і друг Кліфф Бут (Пітт). В їх долі вплітаються вбивства, скоєні того ж року сектою Чарльза Менсона… Все ж таки цікаво спостерігати за кар’єрою настільки уславленого режисера, як Тарантіно, який безмежно впливає на кінематограф з самого початку своєї у ньому роботи. Досі усі його роботи сприймались як витвори у тій чи іншій мірі молодої людини, щиро захопленої кіномузою і бажаючої ділитися цією своєю любов’ю з усіма глядачами. “Одного разу” – це, фактично, перша робота “пізнього” або, краще сказати, “середнього” Тарантіно. Вперше у творчості метра звучать нотки, характерні для людини, що робить своєрідне підбиття підсумків: до кінця шляху ще далеко, проте пройдено вже чимало. Цим частково займаються і два його головних героя, хоча між ними паралелі проводити складно, бо, на відміну від загальновизнаного і неодноразово премійованого Квентіна, і Далтон, і Бут – ізгої у голлівудському середовищі, один у меншій, другий у більшій мірі. Однак автор відверто любить цих героїв, роблячи їх одночасно справжніми в усіх значеннях цього слова чоловіками і істотами несподівано вразливими, щоправда, вразливими по-різному. Рік Далтон – актор-алкоголік, схильний до істерик, Кліфф Бут (стовідсотково заслужений “Оскар” для Пітта) – спокійний на перший погляд інтроверт, схожий на легендарних зірок на кшталт Гарі Купера або того ж Стіва Макквіна, який ненадовго з’являється в кадрі. Але обоє почуваються викинутими на узбіччя життя, яке колись обіцяло їм так багато. І Тарантіно дарує їм шанс врешті-решт показати себе героями, зовсім по-іншому перегравши одну з найкривавіших голлівудських сторінок. Знову, після “Безславних покидьків”, режисер і сценарист по-своєму переписує історію: цього разу у меншій степені, проте вбивство Шарон Тейт, очевидно, мало для формування його світогляду дуже велике значення. Тейт теж є одним з центральних персонажів картини, хоча у Роббі значно менше і сцен, і реплік, ніж у Ді Капріо та Пітта, та й такої глибини в її ролі немає. Однак саме їй належить, напевно, ключова сцена фільму, де Шарон дивиться в кінотеатрі стрічку зі своєю участю, спостерігаючи за реакціями публіки і відчуваючи гордість від зробленої справи: глядачі сміються і аплодують саме тоді, коли потрібно. Реальність і фантазія віртуозно поєднуються в “Одного разу”: вигадані актор і каскадер бездоганно вписані і в гранично детально відтворений на екрані світ кінця 1960-х, і в кіносвіт того часу, спілкуються з реальними кінозірками і режисерами, знімаються у “спагеті-вестернах”, як дві краплі воли подібних до тих, які дійсно тоді створювалися. Картину відзначили “Оскаром” за декорації, проте робота оператора і художника з костюмів заслуговує на цю премію в не меншій мірі. Колишній Тарантіно, цинік і сатирик, що любить криваві сцени, повертається тільки у фіналі, даруючи своїм прихильникам, мабуть, найбільш жорстокий епізод з усіх його фільмів (а це про щось таки свідчить). Коли треба покарати, на думку автора, однозначне зло, він робить це безжалісно і безкомпромісно, не враховуючи стать, вік чи історичні факти. Тому назва, що нагадує про казки, цілком виправдана: “Одного разу в… Голлівуді” – замаскована під ностальгічно подану реальність казка, де завжди можливий хеппі-енд. Адже, врешті-решт, будь-яке кіно – вигадка, у тій чи іншій мірі. Тарантіно це розуміє і цим користується, знову подарувавши кіноманам світу один з найкращих фільмів року. [ Джерело ]
-
Авіаквитки чи квитки на потяг? Звісно, подорожувати в Україні поїздом або автобусом дешевше, але не завжди. В які українські міста простіше літати та наскільки сильно відрізняються ціни на авіа порівняно з автобусним та залізничним транспортом. [ Економічна правда ]
-
Чим Коломойський краще за Порошенка і де він прорахувався, наскільки глибоко Лещенко як депутат аналізував свої дії та ініціативи, та як він став членом наглядової ради УЗ і чи є у нього необхідні компетенції.(рос) [ Економічна правда ]
-
Ринок цигарок — один із найбільш зарегульованих. Так у більшості країн намагаються боротися з поганою звичкою. Але світова практика показує: якщо його "перетиснути" і встановити занадто жорсткі правила, погана звичка помножиться на іншу проблему — зростання частки контрабанди і контрафакту. [ Економічна правда ]
-
На початку лютого 2020 року компанія Samsung частково заблокувала роботу телевізорів власного виробництва, які придбали українці. ЕП дізналася, чому Samsung пішла на такий крок, що робити споживачам і чи може їх захистити держава. [ Економічна правда ]
-
Члени незалежних наглядових рад державних компаній — одні з найбільш високооплачуваних працівників. [ Економічна правда ]
-
Члени незалежних наглядових рад державних компаній — одні з найбільш високооплачуваних працівників. Їхні зарплати сягають десятків тисяч доларів. За що ці люди отримують такі гроші, та які ще у них є преференції? [ Економічна правда ]
-
Трудова міграція стала важливим фактором для України. Хоча її ефекти досі були корисними для мігрантів та економіки, невдовзі все може змінитися. [ Економічна правда ]
-
Хижі пташки (Та фантастична Харлі Квінн) (Birds of Prey (and the Fantabulous Emancipation of One Harley Quinn) / “Хищные птицы: Потрясающая история Харли Квинн”). Бойовик / “чорна комедія”. США, 2020. Режисер Кеті Ян. У ролях: Марго Роббі, Мері Елізабет Вінстед, Джерні Смоллетт-Белл, Розі Перес, Юен Макгрегор, Елла Джей Баско, Кріс Месіна, Елі Вонг. Шалена Харлі Квінн (Роббі) розсталася з Джокером, і тепер на неї полює половина Готема. Обставини складаються так, що їй разом з командою крутих дівчат доводиться рятувати юну злодюжку Кассандру, яка поцупила діамант у злочинного боса Романа Сіоніса (Макгрегор)… Після виходу на екрани “Загону Самогубців” стало очевидно, що, яким би не був фільм в цілому, Харлі Квінн у виконанні Роббі повернеться, оскільки практично усі визнали її найбільш вдалим компонентом картини. Акторка вирішила взяти долю зоряної ролі у власні руки і сама запропонувала студії ідею стрічки про співпрацю Харлі з жіночою командою месниць. Рішення поставити у центр фільму Харлі і тільки Харлі є водночас плюсом та мінусом. Плюсом тому, що Роббі, з її талантом, гумором і харизмою, легко тримає кіно на своїх плечах. Мінус ж у тому, що картину хочеться назвати не “Хижі пташки”, а “Харлі Квінн і різні круті леді, які періодично з’являються поруч із нею у кадрі з тієї чи іншої неважливої причини”. Пташина команда збирається разом ближче до кінця стрічки, має одну спільну бойову сцену, у них дуже слабкі причини для того, щоб об’єднуватись і довіряти одна одній, і ще менше причин залишатись разом після першої спільної перемоги. Замість органічного загону мотивованих борців зі злочинністю, які розуміють одна одну, – група жінок, котрі зустрілися майже випадково і тримаються разом тому, що так наказує сценарій. Харлі Роббі панує на екрані: вона сама і розповідає історію, починаючи з анімаційного прологу, і оповідь веде у своєму ексцентричному стилі, стрибаючи між флешбеками та сучасними подіями, від однієї героїні до іншої. На неї у стрічці працює усе, від великої колекції дивних і завжди яскравих костюмів до численних бойових сцен у стилі “Джона Віка”. Шалена клоунеса демонструє неймовірну крутизну і сльозаву вразливість, наркотичну гарячковість і природну хитрість, незлу, майже невинну підлість і щиру добросердність. Її на екрані багато, і можна було б сказати, що забагато, якби Марго не почувалася настільки комфортно, видаючи усі неймовірні кульбіти натури своєї антигероїні так, що вони сприймаються цілком органічно. У “Хижих пташках” є чимало сильних героїнь у виконанні дуже непоганих актрис, хоча Роббі легко переграє їх усіх разом узятих. Мисливиця виявилась найменш проробленою з героїнь – це просто запрограмована на помсту красуня, яка, щойно місію виконано, не розуміє, що робити далі. Значно кращі справи у Чорної Канарки та Рене Монтої, хоча вік і будова Перес змушують сумніватися у тому, що її жінка-коп може стояти в одному ряді з іншими, молодшими пташками. Макгрегор натхненно грає дрібного тирана, проте його важко назвати гідною загрозою для цілої команди крутих дівчат. Він також не тягне на роль грізного й харизматичного лідера, здатного вести за собою готемський злочинний світ. Підсумок: не найгірший кінокомікс, однак якщо Харлі Роббі повернеться на екрани ще раз, їй будуть життєво необхідні гідні партнери, інакше її фокуси, якби натхненно вони не були зіграні, почнуть набридати – і несподівано прохолодна зустріч публікою стрічки це підтверджує. [ Джерело ]
-
ЕП поговорила з першим заступником Київського міського голови Миколою Поворозником про головні інфраструктурні об'єкти столиці. [ Економічна правда ]
