Jump to content
Студентський Форум

Хочу пишатись своєю Батьківщиною. Є чим?


Ert
 Share

Recommended Posts

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і радості мить,

любіть у годину негоди...

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її вічно живу і нову,

і мову її солов'їну... (Володимир Сосюра)

Привіт. Історія - СИЛА! Але не моя (мене жахає можливість пам’ятати всі дати, імена і події... Коли б то лише свою вчити - а то й всесвітню. :unsure: Але екзамен треба було здавати - і тепер мене іноді глючить. :псих: Прокидаюсь я оце вранці, думаю: "Як добре, все-таки, ми тоді німців атакували", - і карта перед очима зі стрілочками. Або сиджу на "дуже цікавій" парі, а перед очима - запорожці на гребнях хвиль пливуть воювати, пісні співають, вуса підкручують)... :лол:

Отже, тема: "Хочу пишатись своєю Батьківщиною". Я захоплююся нашим народом, відчуваю в ньому духовну силу. Люди як люди, але якщо щось - єднаються!

 

Та-ак, поїхали!.. Наскільки пам’ятаю, Україна наша народжується як Київська Русь (і включає в себе чимало розрізнених племен-язичників).

Князі Київської Русі - і не зовсім-то наші були - варяги. Проблеми були у наших зі справедливістю: як починали про те-про се мудрувати - просто філософи, крутіші за Будду. Жили собі язичниками, обробляли землю - 988р. - хрестили... Були в Литовському Князівстві, жили - не тужили (ми - православні, Литва - протестанти, але не наїзджали). Але війну програли (ми все ж більше землероби мирні, та й то - розпорошені. А війна - то в той час уже не напад був, а захист), відійшли ми до поляків. А ті тільки й чекали - кого б пригнобити. Україна - ласий шматочок, хотіли зробити католиками. Козаки - ото хлопці були! Потім Богдан Хмельницький (з розумним виглядом вели переговори з імператрицею Катериною, яка, видно, гарна була, бо рішення прийняли, ніби не головою думали. Чи, може, він російський шпигун, десь була така думка...). Потім роки небуття (провали в пам’яті, видно, прогуляв кілька уроків, чи хворів). А потім: "брати-росіяни"... І Ленін (десь була думка, що він теж шпигун, тільки німецький - вів підривну роботу, щоб легше розгромити Імперію)... Війна... Братовбивча. Потім голодомор (нефартові у нас селяни - занесли село до чорного списка - все, не виберешся, доживай своє, соли-доїдай своїх... :плач: Згадується Улас Самчук "Марія" - коли "з центру" наказали сіяти, а земля ще не просохла, все згнило. Потім пересохла, і другий раз посіяли - нічого не проросло. І при цьому фільми знімають про хороший врожай, допомагають безкоштовно іншим країнам, приймають закон "про п’ять колосків" ), далі - війна... Раптом... А якраз на нашому західному кордоні розташували боєприпаси. Німці подякували - без цього вони не протягнули б і місяця, розраховуючи на "миттєву війну" (Бліц криг чи як там його...), концтабори (Еріх Марія Ремарк - страшно згадувати). Далі Сталін-садюга, який думав чогось, що буде жити вічно (не готував собі приємника), далі "гарячі шістидесяті" - інтелігенція отримала запрошення до Сибіру, а дехто й до Бога. Потім ЧАЕС (є думка, що це нам "прощальний подарунок" хотіли зробити - але вітер подув на схід, бідна Білорусія. Кажуть, ЧАЕС працювала в аварійному стані, було багато листів про поломку - ігнорування). А що тепер? Наші так і не навчилися господарювати, все філософствують, обіцяють зірки з неба - і що дають? Всі ці передвиборні агітації - в Європі вже б притягли до відповідальності за невиконання тих дурнуватих програм. А Помаранчева революція - ото подія була! А наслідки?.. І найобразливіше - вони ж не дурні, просто прикидаються. Вони знають, до чого призведуть такі реформи, а прикидаються шлангами і гроші гребуть чужі, і кров п’ють людську... {Взагалі-то строго не судіть ці мої думки. Я з історією (як предметом) так і не потоваришував (погана пам’ять на дати, імена... і сюжети теж). Просто дійсно люблю людей наших, чого і Вам бажаю.} Що Ви думаєте про Україну - її історію і сьогодення, про можливі шляхи виходу з "темного тунелю", який почався у "шлунку" - і де ми тепер.... Пишіть все, що думаєте: про вплив видатних людей, про свідомість народу, про політику і економіку, уряд. Пишіть серйозно або не дуже...

Бо ми того варті!

Link to comment
Share on other sites

Були в Литовському Князівстві, жили - не тужили (ми - православні, Литва - протестанти, але не наїзджали).

 

Було б помилкою називати Литву протестантською. У ВКЛ литовське населення було язичниками (поганцамі). У 1246 році князь Міндовг прийняв православ'я і став зватися Василем. У 1553 роцi Радзівілом Чорним була зроблена спроба розповсюдити у ВКЛ кальвінізм, але через сорок років (у 1596 році) ВКЛ припиняє своє існування - литовська шляхта приймає католицтво й починаються гоніння на православ'я. У сьогоднішній Литві римо-католiцики складають 79%, православні - 4%, протестанти - близко до 0,85%. Для порівняння привожу дані по Білорусії: православних — близько до 70 %, католіциков — 20%, протестантів — близько до 2 %.

 

Що торкається до "жили - не тужили" та "не наїзджали", то це лише гарні міфи. Просто потрібно критично відноситися до підручників, особливо - до тенденційних підручників сучасних авторів (e.g. Ф. Г. Турченко, В. Н. Мороко etc).

 

є думка, що це нам "прощальний подарунок" хотіли зробити - але вітер подув на схід

Раджу тим, у кого такі думки виникають, меньши горілки пити.

Link to comment
Share on other sites

Що торкається до "жили - не тужили" та "не наїзджали", то це лише гарні міфи.

 

1) Так, дійсно. Дякую. Протестантизм з’являється лише у 16 ст. І кальвінізм як його напрям мав незначний історичний резонанс. Тепер буду знати.

2) Жили - не тужили... Гарні міфи? Це, я думаю, дивлячись із чим порівнювати. "Передусім, для українців, особливо наддніпрянців, литовське панування було прийнятнішим, ніж жорстоке іго Золотої Орди. По-друге, литовці, за браком людей для управління своїми величезними завоюваннями (більшу частину Великого князівства Литовського складали українські землі), дозволяли місцевій українській знаті обіймати найвищі адміністративні посади. Така політика заохочувала українську знать приєднуватися до переможців. Нарешті, на відміну від монголо-татар, на литовців не дивилися як на цілковитих чужинців. Із просуванням культурно відсталих литовців, що трималися язичництва, їхня верхівка швидко потрапляла під культурні впливи своїх слов'янських підданих. Багато князів із династії Гедимінасів прийняли християнство. Руська (українська, білоруська) мова переважної більшості населення князівства стала офіційною мовою уряду. Виявляючи незмінну повагу до місцевих звичаїв, литовці часто проголошували: «Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо»". history.iatp.org.ua Порівняйте з Польською і Московською експансією.

Але, звичайно, до історії, як науки треба підходити із певними застереженнями. Наприклад, дивитися ХТО писав ту Історію і ХТО її "форматував". (як Константин у п’ятому столітті церковні книги).

Link to comment
Share on other sites

Please sign in to comment

You will be able to leave a comment after signing in



Sign In Now
 Share

×
×
  • Create New...
; ipsSettings['maxImageDimensions'] = { width: 1000, height: 750 };