Jump to content
Студентський Форум

Чому вони одружуються


Zarina
 Share

Recommended Posts

Коли закінчується квітково-конфетний період відносин, мозги у чоловіків піднімаються назад в голову. Людина починає усвідомлювати, що на одній романтиці довго не протяне і потрібно приймати рішення. Або рвати відносини, або переводити їх на новий рівень. Отже, як стається так, що вони роблять нам пропозицію руки-серця:

1. Для більшості жінок статус відносин з часом набуває важливого значення. Причин тому багато. Найбільш поширена - народити дитину будучи заміжньою і тиск з боку родичів та друзів. Жінка наполягає- мужчина погоджується. Після цього більша половина наречених вважає шо одружились, бо так хотіла жінка.

2. Десь в глибині душі в кожного чоловіка живе така річ, як відповідальність. І тому коли кохана повідомляє про свою вагітність, для порядного чоловіка це, як правило є вирішальним доказом.

3. Багато представників сильної половини людства, особливо ті, котрі досить пізно перестали жити з своїми батьками, дуже цінують волю. Вірніше сказати те, що вони вважають волею. Але десь так років в 28-35 вони починають називати то самотністю. Значна частина таких представників вважає відчуття самотності достатнім приводом для створення сім"ї

4. Приблизно кожен четвертий вважає, що потрібно одружитись бо так зробили його батьки і батьки його батьків. І взагалі так роблять всі, а більшість не помиляється. Такі люди мають свої переконання, принципи, вони дуже бережно відносяться до сімейних цінностей.

5. Пора закинути всі нерозумні вчинки. Досить змін. Наступає такий момент, коли мужчині потрібен штиль. Жодного погляду вліво, вся енергія роботі і сім"ї. Від сім"ї він чекає підтримки, захисту і сенсу подальшого життя.

6. Хлопці ніжного віку дуже часто беруть на себе важкий тягар сімейного життя в ті моменти, коли душа співає, а все навколо в рожевих тонах. Штапм в такому випадку є доказом вічного кохання, якого ще не було і ніколи не буде за всю історію людства. Зрозуміло, що через кілька місяців починається трошки інша історія.

7. Не тільки жінки виходять заміж заради грошей. Серед мужчин також зустрічаються такі особи, яких приваблює банківський рахунок або можливий спадок нареченої.

8.Є речі, котрі лякають їх більше ніж сім"я. Наприклад, старість, думка оточуючих, страх не отримати вищу посаду(як відомо одружені люди вважаються більш відповідальними і достойними підвищення), 937 дзвінок мами з розмовою про те, шо вона хоче внуків.....продовжіть самі

9. Останньою в списку, але першою за значенням є сама головна причина. Любов. І якшо ця причина змушує мужчину одружитись - вам дуже пощастило. Це дійсно прекрасно.

 

Рецепт на всі випадки один: любов у поєднанні з взаєморозумінням.

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 34
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

н-нда...... діагноз поставлено доволі професійно!!!!!!!

цікаво було ловити себе на думці, з яким же з пунктів асоціюю я себе?...... проте спасло те, що я ще не одружений і наразі сам зможу( поки що :)) )обрати один з них... хоча можливо не оберу жодного.... Візьму собі в жони якусь BMW.......... :псих:

Link to comment
Share on other sites

Народ, давайте по темі, для іншого в нас є флейм.

 

Можу сказати шо багато з вищеперечисленого підходить так само жінкам, вони також керуються подібними мотивами при вступі в шлюб, але все-таки кохання це най-най мотив, і хто одружується за таким принципом має бути щасливим в шлюбі, тільки б подружжя зуміло перебороти рутину.

Link to comment
Share on other sites

Мені здається, більшість чоловіків цих 9 причин взагалі не усвідомлюють, доки їм самим про це не сказати. просто є таке: організм (серце, мозок, голова, інші органи - потрібне підкреслити) каже, що "пора". і зрештою, це нормально. інстинкти все-таки.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Я не розумію інколи чому жінки так тиснуть, щоб ми одружувались на них. Це інколи приводить до паніки. Одного разу я прийшов до Церкви зі своєю дівчиною, вона зустріла нашого доброго друга священника, і після розмови зним сказала, що він після Служби хоче з нами зустрітися. Я запитав для чого. Вона відповіла: щоб таємно одружити? ..... Мене вкрив холодний піт і я поблід, хоча розумів, що вона жартує. Чому це так впливає на чоловіків? Може ми боїмося втратити свою чолловічу свободу))))

 

п.с. Більшість моїх друзів одружуються, бо хочуть мати твердий тил дома, надійну підтримку і допомогу впродовж життя, щоб було кому принести радість (це рідше). І лише один сказав, що хоче одружитись, бо хоче дітей, притому такого дбайливого хлопця для своєї дівчини як він я ще незустрічав.

Link to comment
Share on other sites

Та ні, ми потребуємо жінок так як і вони нас. Якщо їм потрібна захист, ми потребуємо його комусь давати, якщо вони потребують кимось опікуватися, ми потребуємо щоб нами опікувалися, наприклад, коли ми хворі. Просто здається жінки с такою захопленістю говорять про шлюб весілля, їхні уявлення про розподіл ролей в сім"ї, що нам хоч не хоч стає страшно, ми боїмрся втратити самостійність і свободу дій.)))

Link to comment
Share on other sites

Мені здається що жінці так само страшно втрачати свою свободу як і чоловікові. І зі шлюбом ні в якому разі не треба поспішати а якщо вже одружуватись то розуміти яка це величезна відповідальність, перед шлюбом треба обов"язково спробувати пожити разом і не місяць чи два а десь з рік. Коротше кажучи, розлучення це така марудна штука що краще не одружуватись і не заводити дітей ніж потім ламати життя собі і своїм дітям.

Link to comment
Share on other sites

Мені здається що жінці так само страшно втрачати свою свободу як і чоловікові. І зі шлюбом ні в якому разі не треба поспішати а якщо вже одружуватись то розуміти яка це величезна відповідальність,

До цього погоджуюсь :добре: , треба розуміти на що йдеш, а не дивитися на світ в рожевих окулярах.

 

перед шлюбом треба обов"язково спробувати пожити разом і не місяць чи два а десь з рік. Коротше кажучи, розлучення це така марудна штука що краще не одружуватись і не заводити дітей ніж потім ламати життя собі і своїм дітям.

Не погоджуюсь - якщо проживуть і побачать якісь проблеми, то що розходитись - а як же кохання, Цілі покоління виборювали собі право кохати, а тут розходитися.)))

Далі... найменш шкідливе для здоров"я не жити взагалі.

Якщо виникли труднощі, це не означає, що крах. Навіть давні греки казали, що в молодят перші два роки це найгірше, що може бути, але розійтися після них - це відбувши укуси бджіл, не спробувати принад меду. Кожну проблему можна рішити, головне хотіти її рішити.

Link to comment
Share on other sites

Цілком погоджуюсь але я мала на увазі що треба спочатку як сліз вивчити одне одного а не так що позустрічались з пів року, дівчина завагітніла, одружились а потім виявляється що вони одне одного так толком і не знають. А якщо говорити про кохання то на мою думку кохати одне одного можна і без шлюбу, звичайно, поки не зберетеся заводити дітей.

Link to comment
Share on other sites

За три роки, що я зустрічаюся зі своєю дівчиною, я її ще не вивчив, і рік співжиття навряд би щось змінив, думаю кожна дівчина має якусь таємницю, загадковість якою притягує)). Думаю лише шлюб відкриває справжнє лице, бо в ньому не потрібно прикидатися... на жаль, тількі в шлюбі ми наважуємося показати всі свої негативні сторони.

А ще для мене шлюб, це продовження, чи наступна досконаліша радше стадія кохання.

 

п.с. ТО ти дівчина ? :D

Link to comment
Share on other sites

Ну, у нас з тобою дещо різні погляди на стосунки:) :pardon:

Я зі своїм хлопцем теж уже три роки і ми повністю один перед одним розкриваємось, тільки разом можемо бути самими собою. Звісно що пізнання людини необмежене, особливо враховуючи те що ми постійно змінюємось:)

 

п.с. Я таки дівчина хоча навчання на мех-маті розвинуло в мені логічне мислення, та що я супер-дівчина! :curtsey: . Жартую))

Link to comment
Share on other sites

Ти мене не докінця зрозуміла. Просто, коли я дивлюся на одружених, скаладається враження, що вони менше цінять один одного, в шлюбі починають виявляти свої негативні сторони. Напрклад: коли я на пікніку зі своєю дівчиною, чи просто в якісь подорожі ми готуємо собі їсти, я хоч в тому не дуже тямлю, та стараюся їй допомогти, а коли одружуються, то чоловік краще вибере полежати на дивані і в десяте перечитати анкдоти з журналу з кросвордами ніж цей час провести зі своєю жінкою на кухні, ну не готовити, а хоча б помити огірки, для салату чи ще щось. І каже, що це її робота і вона його не стосується. Тобто інколи складається враження, що вони постійно перевіряють на пружність свої стосунки. Ніби після одруження не потрібно про них дбати: дарувати квіти :квіти: , робити компліменти просто так. Цілуватися і створювати романтичні вечори. :dance: Все це губиться в щоденних клопотах і інколи важається непотрібним. Одного знайомого я спиттав як задовільнити, зробити приємне дівчині/дружині, а він сказав: А нашо її задовільняти :blink: . Він відчуває,що вона його власність.... :dokument:.

 

З того, що я сказав є вийняти, а хочеться, щоб це було як правило.

Link to comment
Share on other sites

Please sign in to comment

You will be able to leave a comment after signing in



Sign In Now
 Share


×
×
  • Create New...