Jump to content
Студентський Форум

Уроки й заповіді Матері Терези


LMax
 Share

Recommended Posts

  • Replies 71
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

Думаю оптимальним варіантом буде робити добре для себе незаважаючи, не роблячи зла при цьому іншим.

Link to comment
Share on other sites

А буває, що зло іншим - це саме добро для себе. А взагалі, краще справді знайти оптімум - отримувати користь и і не отримувати непозитивних наслідків. А якщо хтось дозволяє робити йому зло - нічого з цим не зробиш. Він/вона все одно жертва.

Link to comment
Share on other sites

Мені здається, що робити зло це завжди програш. Коли робимо зло, то лише доказуємо наскільки ми бідні і слабкі.

 

Людина вільна, коли може взаємодіяти з оточенням, отримуючи з цього користь. Чим краще вона влаштувалась у житті, чим менш її експлуатують - тим більш вона вільна.

А сидячі у трущобі та віруючи в бога, можна лише думати, що ти вільний. Можна з тим же успіхом думати, що ти пташка, чи ще хтось..

Впливати на людину, яка очікує користі набагато легше і ніж на ту, якій це не потрібне. Так хто по-справжньому вільний?

Link to comment
Share on other sites

Мені здається, що робити зло це завжди програш. Коли робимо зло, то лише доказуємо наскільки ми бідні і слабкі.

 

Насправді не дуже важливо, кому що здається. Користь є користь...

 

Впливати на людину, яка очікує користі набагато легше і ніж на ту, якій це не потрібне. Так хто по-справжньому вільний?

 

На людину, що не хоче для себе користі можна взагалі не впливати. Вона загине сама собою. Можна лише почекати..

Link to comment
Share on other sites

На людину, що не хоче для себе користі можна взагалі не впливати. Вона загине сама собою. Можна лише почекати..

Мати Тереза доказ протилежного, не бажала користі для себе, робила добро для інших, прожила довге і щасливе життя, має багато послідовників, які втілюють її ідеї в життя, так що навіть після смерті, за допомогою своїх ідей існує і має вплив)

 

Насправді не дуже важливо, кому що здається. Користь є користь...

Роблячи зло комусь - робиш його собі, яка ж у цьому користь?

Link to comment
Share on other sites

Мати Тереза доказ протилежного, не бажала користі для себе, робила добро для інших, прожила довге і щасливе життя, має багато послідовників, які втілюють її ідеї в життя, так що навіть після смерті, за допомогою своїх ідей існує і має вплив)

 

Не треба знов про "добре і щасливе" життя у трущобі. Це якось не вражає.

 

Роблячи зло комусь - робиш його собі, яка ж у цьому користь?

 

З чого ти взяв, що ти його робиш собі?

Link to comment
Share on other sites

З чого ти взяв, що ти його робиш собі?

Дійсно, з чого ти взяв. Ми не далеко відійшли від того тваринного світу де виграє сильніший(змінилося лиш те що зараз може виграти розумніший), так закладено природою "хтось помирає, а хтось із цього живе"

Link to comment
Share on other sites

Знаєте, бувають моменти, коли в моєму житті наступає повний штиль. Отоді мені гірко. Бо не бачу сенсу в цьому житті, якщо нема чого прагнути. Наразі в мене купа серйозних (на мій погляд) проблем - і відчуваю шастя. Відчуваю Життя... Бо найстрашніше, як любить говорити один наш шановний професор - зупинитись.

Роблячи комусь хороше - добро робиш не для нього, а для себе. Я відчуваю щастя від того, що не можу не любити. Всіх.

Проте буває і поганий настрій. Тоді мені теж здається: "Виходить, що своїми добрими вчинками я визиваю ненависть, тобто збільшую зло", як казав пан ГРоманюк 23.03.08 о 07.03. Мені ж особисто багато для щастя не треба!!! Чого ж так багато несправедливості?!! Отоді я молюся про дарування розуміння. І от що приходить: "Ти не знаєш, як твої вчинки вплинуть на інших. Але мужайся. Ти не знаєш, що є добро, а що обертається на зле. Але все йде по моєму плану, тому продовжуй грати у моїй команді. Живи свідомо і чини так, як підказує совість. Розв’язка наближається, хіба не цікаво?! І не хвилюйся ти так! Я ж з тобою. І ти зі мною. І я тебе люблю".

Мені здається, що в Матері Терези була все-таки одна проблема - Вона любила всіх, крім себе. Виходить: допомагаєш іншим, забуваючи себе. Я так можу, але не хочу жити: депресняк починається, втрачається відчуття реальності. Мені треба відчувати свою корисність, неповторність, вірити в свої сили і спроможність змінити себе, в першу чергу, на краще. А там глядиш - і Світ зміниться на краще!.. :D

P.S. Пишіть, хто замислюється над сенсом життя - і в чому його знаходите. :yahoo:

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Я вважаю, що для Матері Терези це не була проблема, що вона себе не любила. Вона просто не знаходила на це час, хоча Мати і не потребувала цієї любові від себе, оскільки вона відчувала набагато глибшу любов, любов, яка все терпить, не гнівається, не шукає чогось легшого. Саме цю любов і відчувала Велика свята ХХ ст. від Господа Бога. Це і було для неї найважливіше. Адже якщо ти відчуваєш, що Бог тебе любить, ти вже нічого не потребуєш. А ще Мати Тереза відчувала любов до себе з боку тих нещасних, бідних чи хворих на проказу, яким вона з любові до Бога жертовно служила. Переконаний, що "духовний" зір в цієї святої був набагато кращий, ніж у нас зараз. Адже вона бачила у всіх ближніх (бідних, хворих ...) Ісуса Христа, Якому і служила. У Святому Письмі написано «Усе, що ви зробили одному з братів моїх менших, ви зробили мені» (Мт.25,40).

Нам би в наш час побільше таких Великих людей! Проте, кожен з нас, в міру своїх можливостей, може щось робити добре для ближніх, пам`ятаючи про те, що ми це все робимо для Ісуса. Заможні люди можуть матеріально допомагати, а ті, хто не має змоги допомогти грошима, можуть допомогти доброю порадою, молитвою. Та хочу одразу сказати, що ця дорога дуже не легка, адже злі духи будуть намагатися все роботи, щоб перешкодити. Наприклад: може бути така думка "Не давай цій людині гроші, бо вона їх проп`є" або "Не молися за нього/неї, бо він/вона тебе колись образив/ла", "Хай сам/а молиться за себе". Та ці думки слід відразу відкидати. А ще краще - прислухатися до нашої совісті. Ну і насамкінець - просити в Бога ласки любити всіх наших ближніх.

Удачі в усьому!

Link to comment
Share on other sites

Я вважаю, що для Матері Терези це не була проблема, що вона себе не любила. Вона просто не знаходила на це час, хоча Мати і не потребувала цієї любові від себе, оскільки вона відчувала набагато глибшу любов, любов, яка все терпить, не гнівається, не шукає чогось легшого.

 

"Є хвилини, - бідкалася вона, - коли я відчуваю себе порожнім начинням, предметом без вмісту. В такі хвилини я почуваюся такою самотньою, такою бідною!" Це траплялося нечасто й тривало недовго.

На мою думку людина не може постійно радіти. Бувають миті зневіри і розпачу. (Навіть Іісус на хресті був зневірився і закричав: "Боже Мій, Боже Мій! Нащо мене ти покинув?" Матф. 27:46) Людина була б обділена, якщо б не переживала всього різномаїття відчуттів. І якщо людина сильно любить - то й сильно страждає! Любить всіх - страждає за долю всіх.

 

Наприклад: може бути така думка "Не давай цій людині гроші, бо вона їх проп`є". Та ці думки слід відразу відкидати.

 

Як на мене, треба бути обережнішим. У нас в місті є і наркомани, і ігрові автомати, і багато циганів... Гроші можуть зіпсувати і хорошу людину. Голодна - дай їсти, спрагла - дай напитися.

І я можу привести приклади. Як Вам така реальна картина: біля магазину сидить людина і просить гроші. Даєш їй. Зажодиш у магазин, купуєш продукти, йдеш до каси. І бачиш - біля барстійки стоїть та людина і п’є гірку з приятелем. А потім іде містом, штовхає дітей, що ідуть зі школи і матюкає їх.

Або. Виходиш на обід пройтись містом. Вагітна циганка просить при церкві гроші. Даєш. Ідеш далі на роботу і заробляєш свій хліб "у поті чола". Після роботи прямуєш на автобусну зупинку, щоб дістатися додому і лягти... І бачиш - та сама циганка курить, п’є горілку у кафешці з "друзями", її малі діти тут же жебрають...

І. Часто просять на лікування. Сидять біля лікарні. Маю знайомих лікарів. Питаю: "Невже вони хворі невиліковно?"

Відповідь: "Ні..." Тоді питаю: "Якщо ні - у скільки обійшлося б державі їх лікування, утримання?". Запала мовчанка. "Скажу, як є: вони не хочуть лікуватися. Ще й заражають один одного. Це їхній заробіток. Якщо би он той, наприклад, що з набухлою ногою (він працював у нас двірником, але звільнився) не докладав "певних" зусиль, його нога давно б зажила". Вирішив дещо з’ясувати. Пішов у "Фонд зайнятості". Дійсно, багато вакансій прибиральників, будівельників-підсобників - там можна без освіти.

Без коментарів.

Сумно те, що люди, яким дійсно потрібні гроші для їжі, лікування (скільки лише нікому не потрібних туберкульозників), навчання - їх не отримають. Особливо боляче за дітей, про яких батьки забувають; інваліди, до яких у держави ніяк не дійдуть руки; пенсіонери - виживати на пенсію - ворогу не побажаєш (хто мав добре місце, отримує більше, але багато вже "доживають" на 600 грн. - при цьому більша частка грошей іде на оплату ком.послуг і ліки).

Link to comment
Share on other sites

  • 4 months later...
Мені треба відчувати свою корисність, неповторність, вірити в свої сили і спроможність змінити себе, в першу чергу, на краще. А там глядиш - і Світ зміниться на краще!.. :D

 

Від пасивного паління страждає більше людей, ніж від паління активного. Одна людина вмерла від раку легенів тому, що звикла займати пасивну позицію стосовно інших людей. Вона усе життя намагалася змінити тільки себе, намагалася нікого навколо не зачіпати, в чужі справи не втручалася...

 

Люди, які не бажають мінятися, створюють шкідливе середовище для себе й для тих, хто прагне змінитися. Як не може людина змінитися й почати дихати під водою, так не може вона змінитися на краще доти, поки є люди, які цієй зміні перешкоджають. Коли людина попадає у вороже середовище (пр. низькі температури), вона намагається перетворити це середовище, зробити його сприятлiвим для свого існування.

 

А скільки родичкiв, друзів і знакомых я втратив в автомобільних аваріях! Вони змінили себе, дотримувалися всіх правил, швидкісних режимів, додержувалися інструкцій, але вони загинули. Винуватці аварії, яким було наплювати на всі правила... вони здраствують і понині, продовжуючи порушувати правила і творити небезпеку для життя інших людей, які превстигнули у зміні себе, але не приклали зусиль для зміни інших. Переважна більшість віруючих християн на перевірку виявляється лише рідкими відвідувачами храмів, щоб поставити свічку або проводити родича в останнi путь. Наївно чекати від них слухняності й дотримання заповідей. А якщо ще їх матеріальні інтереси зіштовхнуються... так взагалі війною один на одного йдуть.

 

Можна пройти повз хлопця, що б'є дівчину, утішаючи себе думкою: "Який я молодець, бо не б'ю дівчат, як цей хлопець". Можна на багато чого закрити очі в житті й займатися вдосконалюванням себе. Тільки це буде вдосконалювання в лицемірстві, а не духовний ріст.

 

Ні, у порятунку поодинці є величезний мінус. Якщо людину оточують злі й корисливі люди, то вона не може бути доброю і безкорисливою у такому середовищі. З погляду злої людини, добра людина є злою і корисливою. Міняти потрібно й себе, і людей навколо себе, а не чекати, коли вони зміняться. Без втручання ззовні вони ніколи не зміняться. Вони й знати не будуть, що їм мінятися потрібно. Урятуватися можна тільки разом.

 

І величезна помилка й нелюбов до людей є в прощенні людей, без їхнього каяття й розуміння своїх помилок. Мене життя навчило, що справжня любов до людей це, насамперед , є покарання за провини й покарання не десь на небі, а тут і тепер, щоб у був час зрозуміти й виправити свої помилки в цім житті.

----

 

 

Серійні вбивці й закоренілі злочинці та порушники виникають від загальної байдужості, зайнятості собою, поліпшенням своєї родини, умов житла. Мало того, суспільство ще їх захищає: нехай собі тішиться, його ж зло до нього й повернеться. Нічого не повернеться! Просто людина зрозуміє, що суспільству однаково й піде далі, буде творити зло доти , поки не найдеться небайдужа людина, яка дасть йому по зубах.

 

Яскравий приклад - моя колишня учениця. Вона вчинила злочин, а батьки її підтримали, підтримало й суспільство (на львівському форумі). УСЕ радили залишити її в спокої! От і залишив. Але, відчувши безкарність, моя учениця пішла далі крокувати по трупах, робити гидоти іншим людям. От якби суспільство втрутилося, засудило батьків, надавало б їм по мізках так, щоб і переїзд на Україну не допоміг, щоб і там нагадали їм про їхні помилки, отоді б вони стали краще. Уже інші люди обурювалися цією ученицею, уже багатьо кому вона встигнула кров попсувати, напаскудила всім, хто її дав тут притулок, нагодував і пригрів, і змилася на батьківщину. Зараз вчиться в КНУ. Не де-небудь, а на міжнародних відносинах. З такими міжнародниками все один одного поріжуть і перестріляють. Але суспільству байдуже. Боюся, спокій дорого коштуватимуть суспільству. Не дай Боже, такі люди дорвуться до влади. А саме такі й дориваються. :( От і роби людям добро, яке може обернутися гіршими лихами для інших.

 

Батьки сказали, що в їхньої дочки нічого загального немає із учителем, заборонили їй зустрічатися із учителем, зате в неї найшлося багато загального з її подружкою алкоголічкою, що бігає по нічних дискотеках і напівгола на ліжку зі своїми подругами зображує лесбіянку, розміщає таки фото в Інтернеті на загальний огляд, називає мою колишню ученицю (за її спиною) "проституткою". Але це ж безневинні витівки 19-річ. підлітків... Одна вже так зробила дитину, від якої в міському парку й позбулася, щоб батьків не засмучувати. От її навчили по Біблії слухатися батьків, вона на них молиться, але ж батьки нерідко своїх дітей далеко від правильної доріжки ведуть.

 

Щодня розмовляю з батькам й жахаюся . Так 90% батьків потрібно позбавляти батьківських прав з такими виставами про мораль і моральності. І при такому підході ще вистачає в деяких політиків совісті кидати гасла: Кохаймося, бо не вистачає космонавтів! Немов не про людей мова, а про бидло.

Link to comment
Share on other sites

Please sign in to comment

You will be able to leave a comment after signing in



Sign In Now
 Share


×
×
  • Create New...
; ipsSettings['maxImageDimensions'] = { width: 1000, height: 750 };