Jump to content
Студентський Форум

Recommended Posts

Підсвідомість оперує образами та відчуттями та запам'ятовує їх також на рівні підсвідомості у формі образів та відчутів. Це права півкуля мозку.

 

Щоб зчитати з підсвідомості слід вийти на неї з'єднавши підсвідомість зі свідомістю. Це досягається у змінених станах свідомості - дуже тривала молитва, медитація, виділення астрального тіла (коли свідомість тимчасово покидає мозок), також передсмертний шок.

Share this post


Link to post
Share on other sites
Ні, ти трошки не зрозумів. Коли виникає почуття, що це вже було - це дежавю.

А я деколи відчуваю підвид дежавю, котрий називається "дежа превю", тобто, по-російськи "предпросмотр", вилетіло українське слово з голови. В певний момент, мене пронизує легенький шок і перед очима включається швидка перемотка вперед, я за 1-2 секунди бачу те, що трапиться через 15-20 секунд, наприклад, що я скажу, що я зроблю і т.д. Потім повертаюся до свідомості і можу або зробити те, що бачив у перемотці, або вчинити зовсім по-іншому. Зазвичай, це робиться у випадках, коли я маю зробити якусь дурницю, посваритись з кимсь, сказати чи зробити щось погане. Так би мовити, можу вплинути на розвиток певної ситуації. Я розумію, що все це дуже дивно, але так є, чому саме мені дані такі властивості навіть не знаю. Деколи здається, що проживаю теперішнє життя не перший раз, а це "дежа превю" для того, щоб уникати раніше зроблених помилок... :незнаю:

У мене наче теж щось таке є. Я думаю, що це мій мозок (або вся свідомість) працює з асоціаціями - якесь таке передчуття, що подібний до майбутнього варіант розвитку подій я вже переживав і мав бажання більше так не робити і тому зараз "отримую" попередження про можливість вибору; або ще дивніше відчуття передбачуваності подій, щось таке після чого я скажу "я ж так і знав, і чому я не поступив інакше, мав же відчуття..." і тому також "отримую" попередження про можливість вибору.

 

Крім того, я також вірю у безмежні можливості людини і, як складової людини, її мозку. Так, ми ще не навчились прораховувати життя наперед (!) і свідомо жити з цим (!!), а тому такі поодинокі "іскри" всієї можливості нашого мозку як "дежа вю" чи навіть та ж інтуіція сприймаються нами як щось паранормальне чи, що зовсім погано, як хвороба. Це не паранормальність і не хвороба - це те, що ми вміємо, але про що боїмось зізнатись собі.

Share this post


Link to post
Share on other sites

мені здається, що дежевю це лише витвір нашої фантазії. Тобто коли людина перед сном дешо думеє,моделює якісь ситуації своєї поведінки. Виходить так що якісь певні моменти дещо співпадають. от нам і здається що це дежавю.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Десь читала, що дежавю виникає через те, що коли людина спить, її астральне тіло подорожує в часі. І тому інколи ми згадуємо ці подорожі.

Share this post


Link to post
Share on other sites
Моє поясненя дежавю таке, що ми знаєм майбутнє наперед тільки нам це знання "перекрито". Щось типу експерименту на виживання всліпу.

А деколи цю блокаду "прориває" і проскакує враження що це було, а насправді ми то бачили раніше, а тепер зустрілись з тим моментом і мозок співставив з пам'яті передбачене раніше про цей момент.

Не згідний з тим, що ми знаєм майбутнє наперед, швидше за все, можемо знати найбільш ймовірні

варіанти його розвитку(наприклад з колективної свідомості або ноосфери) і час від часу ми дізнаємося про один з них.

 

В тебе досить цікава теорія про час.

Але не думаю , що потрібно сприймати дежавю як "глюк в матриці " чи щось тому подібне.

Чому не може людина відчувати майбутнє чи навіть більше- можливість змінювати його силою свооєї волі?!

 

щодо змінювати майбутнє(я так зрозумів, що своє майбутнє)

то от:(уривок з "ТРАНСЕРФИНГ РЕАЛЬНОСТИ"-Вадим Зеланд, перекладено в прагмі)

"...У просторі варіантів є нескінченна безліч ліній долі для кожної людини. У нас немає підстав ображатися на свою долю, тому що нам дано право вибирати. Наша проблема лише в тому, що ми не уміємо це робити. світ проявляє себе у всьому різноманітті, він неначе створений для того, щоб догоджати на будь-який смак. Кожен може знайти на цьому світі все, що душі завгодно. Навіть у різних напрямах знання, світ повертається до нас тією стороною, яку ми хочемо бачити. Наприклад, ідеалізм стверджує, що світ - це ілюзія, і світ погоджується. Матеріалізм затверджує зворотне, і світ знову не має нічого проти. Люди сваряться між собою, нав'язуючи один одному своє відношення до світу, а світ показує, що всі вони мають рацію. Ну хіба це не чудово?! Простір варіантів - це так звані ілюзії, а матеріальна реалізація - це те, що розуміється під матеріальним світом. Ми завжди отримуємо те, що вибираємо.

Хто знайомий з принципами ісламської релігії, той знає, що означають слова «доля людини відображена в Книзі». Мається на увазі, що доля визначена і від неї нікуди не підеш. Подібні твердження зустрічаються і в інших релігіях. Дійсно, доля людини вже визначена. Помилка релігій полягає лише в тому, що варіант цієї долі не один, а нескінченна множина. Від долі не підеш. І це якоюсь мірою вірно, тому що не можна змінити сценарій варіанту. Боротися з навколишнім світом за те, щоб змінити свою долю - дуже важке і невдячне заняття. Не потрібно боротися - можна просто вибирати собі варіант до душі..."

 

 

Часу не існує. Нам просто обмежено відчуття сприйняття таким чином, що ми думаєм що є час. Час це ілюзія мозку. Є лише вічне протікання енергетичних процесів.

Підтримую.

Аналогічно:

"...

Перебіг часу відчувається тільки тоді, коли крутиться кіноплівка, і кадри слідують один за одним. Розверніть кіноплівку і подивіться на всіх кадрів разом. Куди подівся час? Всі кадри існують одночасно. Час статичний до тих пір, поки ми не починаємо проглядати послідовно кадр за кадром. У житті відбувається саме так, тому в нашій свідомості глибоко устоялася ідея про те, що все приходить і йде.

Насправді все, що записане в полі інформації, було там завжди, і завжди залишиться. Лінії життя існують як кінострічки. Те, що пройшло, не зникло, а залишилося. Те, що ще тільки буде, є вже зараз. Поточний відрізок життя - це матеріальна реалізація простору варіантів на даному відрізку лінії життя..."

 

 

На рахунок науки - ми не говоримо зараз про неї в загальному, але якщо ти вже цю тему зачепив, то хочу теж вставити свої "п'ять копійок"... так от - наука зараз розвивається дуже стрімко і практично усі питання здатна довести і доведе в найближчому майбутньму... а багато вже є і доведеного...

Просто зараз є дуже багато джерел інформації - серед них немало і хибної... важко в цьому всьому одразу розібратись та прийняти правильну позицію...я на рахунок паранормальності та інших чудес зараз кажу... моя думка - це все обман.

цитата в перекладі з "А.Горбовский - Тайная власть и незримая сила"

"...

Інша серія експериментів проводилася під спостереженням академіка Ю. Б. Кобзарева, основоположника радянської радіолокації. На дослідах були присутні також академіки Я. Зельдовіч, В. Трапезників, А. Тіхонов і Ю. Гуляєв. До подиву присутніх, а головне - всупереч добре відомим їм всім законам фізики Кулагіна дійсно безконтактно пересувала по столу фужер, ковпачок від авторучки і інші предмети...

 

... На відміну від Бутлерова, ті, хто досліджували феномен Кулагіної, мали в своєму розпорядженні цілий арсенал різних датчиків і приладів. Те, що вдалося їм виявити, розширило, проте, лише область невідомого, нітрохи не наблизивши до розуміння того, що ж відбувається насправді. Коли Кулагіна "працювала", руки її виділяли ультразвук, тривалість піків складала 30 мікросекунд. Коли ж вона підносила долоню до вуха експериментатора, виразно чулися клацання.

Таким же несподіваним виявилося і те, що фото- електричний підсилювач зафіксував сильне свічення її долонь. Щоб уточнити спектр випромінювань, спробували встановити фільтри. Але від цього довелося відмовитися - виявилось, що скло фільтрів швидко каламутніють. Вони покривалися легким нальотом солей. Такий же наліт з'являвся на стінках пластмасового куба, в якому був поміщений предмет, який Кулагіна також пересувала на відстані.

Наскільки міг я зрозумів з бесід з деякими учасниками дослідів, невідомо, що повергнуло їх в більший подив - чи сам факт безконтактного пересування предметів або несподівані випромінювання, що супроводжували феномен.

Втім, люди науки взагалі не люблять, коли їм зустрічається явище, якому вони не можуть дати пояснення. У цьому плані ситуація з Кулагіною посилюється ще і тим, що вона - не єдина, хто, виявляється, володіє здатністю впливати на предмети і пересувати їх..."

 

Добре, всі хто відчуває дежавю "хворі на голову"... Нас багато, скоро почнемо правити планетою і заражати тих, хто не вірить в чудеса і паранормальність :)

 

Можливо...

"...

А ось точка зору людини, яка, беручи участь в подібних експериментах, сам впливає на прилади і пристрої.

- В чому для мене сенс всієї цієї роботи? Зараз ми як би вчимося в думках впливати на той або інший прилад, на якусь конкретну його частину. Або просто на свідчення, що він дає на виході. У цій справі у нас є прогрес. Сьогодні ми робимо те, чого не могли вчора. Але поки ми впливаємо поодинці. Завтра робитимемо це групою. У нас були вже такі спроби, але ми дуже обережні, тому що існують небезпеки

і ми їх ще не знаємо. Якщо це вдасться, точність і сила дії зростуть багато разів. Тоді ми, екстрасенси, могли б спробувати зробити дещо і на свій страх і ризик. Скажімо, не чекаючи, поки політики договоряться між собою, блокувати ядерні випробування.

І під Семипалатинськом, і в Неваді, і де завгодно ще.

Ми зможемо зробити це, якщо нам вдасться систематично виводити з ладу системи, які керують такими випробуваннями. І тоді, скільки б генерали не билися, у них нічого не вийде. Принципово це цілком реальна річ. А хто робить це, яка група, генерали ніколи не дізнаються. Ні наші, ні американські. Я тому говорю це, що думаю про це не я один. І в інших країнах є люди, що володіють відповідними здатностями і настроєні так само. Те ж саме з випробуваннями нової військової техніки. У перспективі це теж можна буде блокувати. Ради цієї, хай не ближньою, цілі я і дехто, кого я знаю, погодилися брати участь в подібних експериментах. Є та інші, які в них не беруть участь. У них свої міркування. Але ми в контакті один з одним..."

Share this post


Link to post
Share on other sites
Ні, ти трошки не зрозумів. Коли виникає почуття, що це вже було - це дежавю.

А я деколи відчуваю підвид дежавю, котрий називається "дежа превю", тобто, по-російськи "предпросмотр", вилетіло українське слово з голови. В певний момент, мене пронизує легенький шок і перед очима включається швидка перемотка вперед, я за 1-2 секунди бачу те, що трапиться через 15-20 секунд, наприклад, що я скажу, що я зроблю і т.д. Потім повертаюся до свідомості і можу або зробити те, що бачив у перемотці, або вчинити зовсім по-іншому. Зазвичай, це робиться у випадках, коли я маю зробити якусь дурницю, посваритись з кимсь, сказати чи зробити щось погане. Так би мовити, можу вплинути на розвиток певної ситуації. Я розумію, що все це дуже дивно, але так є, чому саме мені дані такі властивості навіть не знаю. Деколи здається, що проживаю теперішнє життя не перший раз, а це "дежа превю" для того, щоб уникати раніше зроблених помилок... :незнаю:

 

 

Я теж схиляюся до думки що людина проживає життя не один раз. І дежавю є спогадами з попереднього (альтернативного) життя. Відносно "дежа превю", зі мною теж таке траплялося, але всього декілька разів, десь 3-4. Одного разу я побачив ввесь день в деталях наперед, і було досить цікаво змінювати події, досить цікаве відчуття, але зараз вже близько 2 років в мене немає дежавю взагалі, я так думаю що з моменту останнього я щось кардинально змінив і проживаю зовсім нове життя.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Please sign in to comment

You will be able to leave a comment after signing in



Sign In Now

×
×
  • Create New...