Хто чого боїться?

Безкінечності і вічності

Ти боїшся вічності? Чому в тебе такий странний страх

Ги... і тих всіх, що в тебе в асі також???

Безкінечності і вічності

<{POST_SNAPBACK}>

Страх цей зумовленуй тим,що т незнаходиш себе там,тобто мені б у рай та гріхи не пускають.Тобі треба задуматися над своїм життям,про свої моральні (та й тілесні теж)цінності- жити для себе,жити для інших,радіти кожному дарованому Богом днем і розділяти ту радість з іншими.

Вибачте за віддступ від теми,але скажу одне, зі свого життя,коли живеш кожним днем так аби жити,то починаються якісь лєві проблеми ти шалено шукаєш їх вирішення і тд,але коли ти крок від смерті,чи смерть реально заглядає тобі в очі і ти реально осмислюєш що це кінець твого життя тут на землі,всі ті проблеми стають такими дрібними що,починаєш дійсно задумуватися для щого я тут,для чого я живу...

Марто- гріх- це і є страх,стах,що буду виглядати не так,як інші-ми так часто кажемо собі- а шо люди скажуть,а шо вони скажуть: що такі чи ше гірші перестраханці як і ми-простіше показати пальцем, ніж подивитися в себе;

страх,що інший спосіб життя вимагатиме роботи над собою,роботи з іншими-так звичайно,це вимагає досить часу і сили і болю,але воно того варто,бо тоді вже дивишся на світ не так,як толпа баранів, а бачиш ту толпу з боку,а кажуть зі сторони виднo найкраще;

страх що я слабкий(слабка ) до того всього- неправда- людині дано страшну силу Богом,просто не всі вміют, не всі вірять ,не всі використовують її за призначенням(подивись,простий приклад- скільки грошей іде на війни,а скільки пішло на туж сaму ''оранжеву революцію'',скільки розумів сидить і думая,як в черговий раз знищити світ,а ні один незадумується ,що в тому завтрішньому світі житимуть,як не вони так їхні нащадки,які просто ужасатимуться з того страху,який заклали в них їхні батьки);

страх,що я НЕ ХОЧУ щось міняти в своєму житті- бо так привикли,бо так легше- плисти за течією,бо так роблять всі- препрошую мешовартісне стадо знову, куда тече та рішка і що вона несе за собою.

Загубили люди віру в себе- ото найсташніше,забули що держава починається саме з них,що великими ненароджуються, ними стають(дивись звідки ті великі люди беруться- з ліміти, з обідранців, голодранців- бо саме в таких сімї заставила доля незвертати увагу на другорядні проблеми і забаганки, а стійко іти до свої мети-шукати виходу з будь якої ситуації- виживати,незважаючи ні на що і ні на кого.)

Перемога страху-реально подивитися йому в очі,реально незалежно від інших,сказати :Я СИЛЬНІША того всього,бо воно мені НЕПОТРІБНЕ!!!

Страшно сказати перший раз НІ! Повір, далі вже діло принципу.Але воно дійсно приносить задоволення,реальну насолоду, насамперед за себе,бо ти розумієш - я зробила це, я сильніша того всього,я сильніша ніж я була до того.Нехай то буде така граминочка перемоги,але то варто більше,ніж постійні великі поразки.

боюся що поки мене не було мене вже всі забули,

але надіюся що ні

знаю, знаю...тисячу раз знаю!

Дякую дуже, що нагадав, бо деколи від думок, які носиш в своїй голові, СКАЗАНИХ кимось іншим, включаєшся...

Добре так ти то кажеш, не вмію так.

<{POST_SNAPBACK}>

Ніколи не бійся робити те чого не вмієш.Спробувати ж можна?Покрайній мірі ,хоч щось нове...

Асісяйчику- зайчику,ми тебе памятаємо,я про тебе точно незабув,тіки і ти деколи сама навідуйся.

ну спершу у мене на тиждень пропав інтернет,

потім я була у добровільному засланні в родичів

але тепер я вже тут

...боюся що інтернет пропаде назавжди

ПАВУКИ - це дуже страшно, особливл коли вони таку великі волохаті і ногаті, і коли ти раптово попадаєш лицем на павутину з таким павучищем по середині, і навіть коли ти вирвався - воно зплишилось на тобі і лазить по волоссю...........

КАкой ужас! Боюсь, що мрії не здійсняться які задумала. ААААААААААААА, буду гірко плакати

А так завжди,постійно приходиться виживати а не мріяти,так що запасайся терпіннями- первим дєлом сАмолЬоти ну а Дєфашкі пАтом!!!

Жестоко!!! ДЄФАШКІ мені не потрібні, хочу інше...

мабуть, чим більше бажань і мрій тим більше страхів - що все те до чого ти йдеш виявиться міражем, або ти це втратиш, інколи навіть не отримавши

Як можна шось втратити коли ше того не маєш? Хіба що мрія розіб"ється

Боюся води, не можу навчитися плавати, верещу, як варятка, сама людей лякаю...

Я також колись води боялась... поки мої знайомі не засунули на матрасі на глибину і не забрали матрас... Вийшло так, що я одразу навчилася плавати... правда, поки я плила до берега, то всі почули все, що я про них думала на той момент.

А я боюсь:

- коли біля мене хтось стоїть близько з ножом

- не можу дивить на шприц...

- а ще самоти