Jump to content
Студентський Форум

Вірші, які подобаються


Recommended Posts

подобаються вірші -Эдуарда Асадова .. От декілька

 

Доброта

 

Если друг твой в словесном споре

Мог обиду тебе нанести,

Это горько, но это не горе,

Ты потом ему все же прости.

В жизни всякое может случиться,

И коль дружба у вас крепка,

Из-за глупого пустяка

Ты не дай ей зазря разбиться.

Если ты с любимою в ссоре,

А тоска по ней горяча,

Это тоже еще не горе,

Не спеши, не руби с плеча.

Пусть не ты явился причиной

Той размолвки и резких слов,

Встань над ссорою, будь мужчиной!

Это все же твоя любовь!

В жизни всякое может случиться,

И коль ваша любовь крепка,

Из-за глупого пустяка

Ты не должен ей дать разбиться.

И чтоб после себя не корить

В том, что сделал кому-то больно,

Лучше добрым на свете быть,

Злого в мире и так довольно.

Но в одном лишь не отступай,

На разрыв иди, на разлуку,

Только подлости не прощай

И предательства не прощай

Никому: ни любимой, ни другу!

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 284
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

Дружеский совет

 

Когда ты решишься в любви открыться

Однажды и навсегда,

Возможно, вначале она смутится

И сразу не скажет "Да".

Ну что же, не надо обид и вздохов!

Тут только не спорь и жди.

Смущение это не так уж плохо,

Все главное - впереди!

И вряд ли всерьез что-то будет значить,

Когда на твои слова

Она вдруг потупится и заплачет

Иль даже сбежит сперва.

Ведь слезы такие звучат, наверно,

Как пение соловья.

Слезы, ей-богу, совсем не скверно,

Считай, что она - твоя!

А впрочем, бывает и невезенье,

Когда прозвучит ответ

На фразы, полные восхищенья,

Сурово и горько: "Нет".

И все-таки если не потеряться,

А снова идти вперед,

Если надеяться, добиваться,

Быть сильным и нежным, то, может статься,

Счастье еще придет!

Но если ничто ее не встревожит

И с милою простотой

Она тебе дружбу свою предложит,

Вот тут даже бог тебе не поможет,

Простись и ступай домой!

 

 

 

Когда мне говорят о красоте

 

Когда мне говорят о красоте

Восторженно, а иногда влюбленно,

Я почему-то, слушая, невольно

Сейчас же вспоминаю о тебе.

Когда порой мне, имя называя,

О женственности чьей-то говорят,

Я снова почему-то вспоминаю

Твой мягкий жест, и голос твой, и взгляд.

Твои везде мне видятся черты,

Твои повсюду слышатся слова,

Где б ни был я - со мною только ты,

И, тем гордясь, ты чуточку права.

И все же, сердцем похвалы любя,

Старайся жить, заносчивой не став:

Ведь слыша где-то про сварливый нрав,

Я тоже вспоминаю про тебя...

 

 

п.с. .. Хм. . та там їх дуже багато прикольних .. щоб я їх свіх тут не викладувала .. то зайдіть краще і почитайте самі + там ще багато любовного є ... читайте ТуТ

Link to comment
Share on other sites

«Колиска вітру»

вірш: Богдан Стельмах

 

Де джерело кришталеве б’є,

В синіх горах дивне місце є.

Там юний вітер юність відродив,

В колисанці гойдається своїй.

 

Цілу ніч я з вітром колихався,

Він зі мною аж до хмар злітав.

Я йому казки розповідав,

Він мені свої пісні співав.

 

На світанку босий я іду

І додому стежки не знайду.

Мене мій вітер в полі переймав

І на прощання ніжно обіймав.

 

Цілий день із вітром ми прощались,

Поки темний вечір не настав.

Я йому казки розповідав,

Він мені свої пісні співав.

Link to comment
Share on other sites

ПЕСНЬ О СОБАКЕ

Сергей Есенин

 

Утром в ржаном закуте,

Где златятся рогожи в ряд,

Семерых ощенила сука,

Рыжих семерых щенят.

 

До вечера она их ласкала,

Причесывая языком,

И струился снежок подталый

Под теплым ее животом.

 

А вечером, когда куры

Обсиживают шесток,

Вышел хозяин хмурый,

Семерых всех поклал в мешок.

 

По сугробам она бежала,

Поспевая за ним бежать...

И так долго, долго дрожала

Воды незамерзшей гладь.

 

А когда чуть плелась обратно,

Слизывая пот с боков,

Показался ей месяц над хатой

Одним из ее щенков.

 

В синюю высь звонко

Глядела она, скуля,

А месяц скользил тонкий

И скрылся за холм в полях.

 

И глухо, как от подачки,

Когда бросят ей камень в смех,

Покатились глаза собачьи

Золотыми звездами в снег.

1915

Link to comment
Share on other sites

to UkraineJane:

:)

А це моя інтерпритація:

 

Нічна пісня мандрівника

 

Над всіма вершинами

Тиша спочиває,

А верхів'ями дерев

Й подуву немає.

В лісі пташки всі мовчать,

Зачекай хвилинку -

Скоро будеш і ти знать

Благо відпочинку

Edited by Fialka
Link to comment
Share on other sites

«Колиска вітру»

Чув таку пісеньку Океану Ельзи ;)

 

А мені подобається цей віршик, хоча автора я не знаю :( :

 

Плакав дощ десь за моїм вікном.

Плакав тихо, що ледь було чути...

Сумував він за жовтим листком.

Чи за вітром? - не можу збагнути...

 

Може, щось він сказати хотів?

Про любов розповісти баладу.

Про самотніх дівчат, юнаків...

І про дружбу, і вірність, і зраду...

Безліч крапель упало на скло.

Опинилися дві зовсім близько...

Раптом злились вони у одно

і побігли долать разом відстань...

 

Ще дві впало... А близько ж то як..

І висіли так поруч без руху...

Не могли вони злитись ніяк...

Все чекали - не стало їм духу....

Раптом третя побігла в їх бік.

Зачепила одну - і помчали...

Упустила свій шанс вже навік

ота друга.. задовго чекали...

 

До вікна злинув дощ з верховіть,

Він молив, він благав усіх слізно:

"Коли любите - час не тягніть,

може бути занадто вже пізно..."

Link to comment
Share on other sites

to UkraineJane:

:)

А це моя інтерпритація:

 

Нічна пісня мандрівника

 

Над всіма вершинами

Тиша спочиває,

А верхів'ями дерев

Й подуву немає.

В лісі пташки всі мовчать,

Зачекай хвилинку -

Скоро будеш і ти знать

Благо відпочинку

я теж колись перекладала, але не наю, де мій переклад :незнаю:

Link to comment
Share on other sites

Guest KOLOBOK

нас розділяють сотні кілометрів ,але вони зникають коли я мрію про тебе!

 

A hundred days had made me older

since the last time that I've saw your pretty face

 

A thousand lights had made me colder and I don't think I can look at this the same

 

But all the miles had separate

They disappear now when I'm dreaming of your face

 

I'm here without you baby

but your still on my lonely mind

I think about you baby

and I dream about you all the time

I'm here without you baby

but your still with me in my dreams

And tonight it's only you and me

 

The miles just keep rollin

as the people either way to say hello

I've heard this life is overrated

but I hope that it gets better as we go

 

I'm here without you baby

but your still on my lonely mind

I think about you baby

and I dream about you all the time

I'm here without you baby

but your still with me in my dreams

And tonight girl it's only you and me

 

Everything I know,

and anywhere I go

it gets hard but it won't take away my love

And when the last one falls,

when it's all said and done

it get hard but it won't take away my love

 

I'm here without you baby

but your still on my lonely mind

I think about you baby

and I dream about you all the time

I'm here without you baby

but your still with me in my dreams

And tonight girl it's only you and me

 

Знайоме?

Link to comment
Share on other sites

Цвинтар кохання.

Мільйони гробів,

Та нема тут свічок,

Нема і вінків.

Навколо цієї сумної оселі

Птахи лиш співають

Пісні невеселі,

І чорні могили

Купаються в смуті.

Ось зовсім ще свіжі,

Ось старі і забуті.

На кожній могилі

Ростуть диво-квіти,

Барвисті пелюстки,

Ясні самоцвіти.

А ці дивні квіти –

Ненароджені діти,

Усі жертви зради,

Розлуки і муки.

А зрада, ніколи вона

Не дрімає.

З світанку до ночі

І з ночі до ранку

У чорній одежі

По світу блукає.

І знов десь помре

Нещасливе кохання,

І місце займе

Серед цього зібрання,

Три метри вглиб,

Зверху прах забуття,

А замість хреста-

Розбиті серця...

Цвинтар кохання

Всіх людей і часів-

Мільйони могил,

Мільйони гробів.

 

Довченко Александр

Link to comment
Share on other sites

...В журбі живу, в журбі сконаю,

В опалім листі мій кінець,

Сльоза тече по небокраю

У чашу сплющених сердець

 

Дзвенить в самотньому падінні

Сльоза опальна і гірка,

На перехресті жовтих ліній

Тремтить відкушена рука

 

І очі котяться по колу,

Й ніхто спинити їх не міг...

Лиш серця зламана підкова

Сивіла в поросі доріг...

 

уривок з книжки Юрія Винничука "Мальва Ланда"

 

П С (на всяк випадок скажу що зі мною і зокрема з моєю психікою і моїм станом все нормально, просто дуже гарні вірші, і головне в тему)

Link to comment
Share on other sites

Зимові дні гойдають сон і кволість,

А сніг притрушує надії марні,

Відвічний крук на висохлій тополі

Нанизує на дзьоба хмари.

 

А сніг летить вже стільки днів крізь сито

Нікчемних наших душ - холодний сніг...

І мерзне на вустах блідих молитва,

А з кожного кутка лунає сміх.

 

В снігах заметено слова прокльонів,

Серця загублено заметах і завіях,

І ми тепер у сніговім полоні

Бредем в кайданах смутку й безнадії.

 

Та все ж бредем - зневірені прочани -

У пошуках якоїсь правди...

Під ноги стеляться сніги мовчання,

І ноги ковзають на кризі зради.

 

Ю. Винничук "Мальва Ланда"

Link to comment
Share on other sites

Э.Верхарн. МЕЧ

 

С насмешкой над моей гордынею бесплодной

Мне некто предсказал, державший меч в руке:

Ничтожество с душой пустою и холодной,

Ты будешь прошлое оплакивать в тоске.

 

В тебе прокиснет кровь твоих отцов и дедов,

Стать сильным, как они, тебе не суждено;

На жизнь, ее скорбей и счастья не изведав,

Ты будешь, как больной, смотреть через окно.

 

И кожа ссохнется, и мышцы ослабеют,

И скука въестся в плоть, желания губя,

И в черепе твоем мечты окостенеют,

И ужас из зеркал посмотрит на тебя.

 

Себя преодолеть! Когда б ты мог! Но, ленью

Расслаблен, стариком ты станешь с юных лет;

Чужое и свое, двойное утомленье

Нальет свинцом твой мозг и размягчит скелет.

 

Заплещет вещее и блещущее знамя, -

О, если бы оно и над тобой взвилось! -

Увы! Ты истощишь свой дух над письменами,

Их смысл утерянный толкуя вкривь и вкось.

 

Ты будешь одинок! - в оцепененье дремы

Прикован будет твой потусторонний взгляд

К минувшей юности, - и радостные громы

Далёко в стороне победно прогремят!

Link to comment
Share on other sites

подобаються вірші -Эдуарда Асадова ..

А я його страх як не люблю...

 

 

В.Хлебников ОТКАЗ

 

Мне гораздо приятнее

Смотреть на звезды,

Чем подписывать

Смертный приговор.

Мне гораздо приятнее

Слушать голоса цветов,

Шепчущих: «Это он!» —

Склоняя головку,

Когда я прохожу по саду,

Чем видеть темные ружья

Стражи, убивающей

Тех, кто хочет

Меня убить.

Вот почему я никогда,

Нет, никогда не буду Правителем!

Link to comment
Share on other sites

Please sign in to comment

You will be able to leave a comment after signing in



Sign In Now
 Share


×
×
  • Create New...