Jump to content
Студентський Форум

Я зустріла ВАС !


Recommended Posts

ооо хотів створювати подібну тему але тут є така :))

 

Так що діліться хто як найшов свою половинку ;))

Link to post
Share on other sites
  • Replies 112
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

я стіпісняюсь може :acute:

а що далі...далі майже цілодобово спілкувались по телефону, дякуючи джус-дуету; я би ніколи не повірила, що закохатись в людину можна, лише чуючи її голос.

Потім зустрілись, взнавали одне одного заново, періодично бачились, взнавали звички, друзів, сім"ї одне одного, звикали, вчились поважати і підтримувати те почуття, що виникло...

і скоро півтора року, як разом.

така маленька найбільша історія життя ;))

Link to post
Share on other sites
я стіпісняюсь може :acute:

а що далі...далі майже цілодобово спілкувались по телефону, дякуючи джус-дуету; я би ніколи не повірила, що закохатись в людину можна, лише чуючи її голос.

Потім зустрілись, взнавали одне одного заново, періодично бачились, взнавали звички, друзів, сім"ї одне одного, звикали, вчились поважати і підтримувати те почуття, що виникло...

і скоро півтора року, як разом.

така маленька найбільша історія життя ;))

 

 

Гарно .. дуже гарно .. і романтично :)) Хай у вас завжди буде відчуття не вивченості одне одного :))

Link to post
Share on other sites
Гарно .. дуже гарно .. і романтично :)) Хай у вас завжди буде відчуття не вивченості одне одного :))

дякую за добрі слова :))

ти теж вважаєш, що має бути якась "ізюминка", така, щоб її не розуміти, а коли зачіпає - щоб не відпускало? :D

Link to post
Share on other sites
  • 7 months later...
  • 1 month later...

Не знаю як і почати: Аххххх!!! чи Ехххххх...

Перша зустріч була в бібліотеці, не дуже романтичне місце, але так вже трапилося. Я тоді з ним зіткнулася, коли здавала кіпу книжок, а він з мене кепкував, яка я вумна.((+: Але я й не запамятала його з першого разу, тому можна сказати, що першою зустріччю була наша друга зустріч, коли я побачила його по-новому.

Пара в універі ще не закінчилася, бо нас відпустили раніше. Був пустий довгий коридор, я йшла по ньому сама. І ось з іншого кінця коридору вийшов він, і світло падало з його боку. Це було так дивовижно, мене начебто блискава вразила, а серце зжалося. В мене серце так закалатало! Ми посміхнулися один одному (в нього була така чарівна усмішка!!!) і привіталися, однак не зупинилися для розмови. Хоча в мене ніби крила виросли після цієї зустрічі. Але що саме цікаве, потім, в процесі подальших випадкових зустрічей ми лише віталися, але ніхто з нас не наважувався познайомитися (я цього дуууже хотіла, але боялася ще дужче, мені здавалося, що не зможу сказати ані слова, так я хвилювалася і настільки він мені сподобався). Я думала, що так весь час і ходитимемо, вітаючись і посміхаючись. Але все-таки після двох місяців посмішок ми познайомилися, коли наші аудиторії були поряд. Його першим зверненням до мене було: "Привіт, сонце! Як справи?" Ось такою була моя перша зустріч.

Link to post
Share on other sites

Please sign in to comment

You will be able to leave a comment after signing in



Sign In Now

×
×
  • Create New...